Опитування

Який би Ви підтримали напрямок проекту впровадження ІТ та мобільних технологій для покращення життєдіяльності міської інфраструктури населення, в рамках концепції «Розумні міста"

Дивитись результати

Loading ... Loading ...

Архіви новин

Електронні петиції

Електронні петиції

Урядові сайти

Президент України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України

Асоціація міст України

Надвірнянські ресурси

Надвірнянська районна рада Надвірнянська районна державна адміністрація Відділ освіти Надвірнянської РДА

Гарячі телефони

КП «Надвірнянський житловик»

черговий - 26275

КП "Надвірнаводоканал"

диспетчер (робочі дні 8.00-17.00) - 29067

оператор водозабору (цілодобово) - 28474, 0673448010

черговий (вихідні та святкові дні) - 79806

КП "Надвірнакомунсервіс"

22248

робочі дні (8.00 - 17.00)

Безпечне місто

Оголошення

Актуальне відео

Надвірна – шлях до Карпат

Стерилізаційний пункт у дії

Капремонт системи водовідведення на Ломоносова, 5

Міський голова про зустріч з керівництвом ПАТ “Укрнафта”

Вирішення питання поводження з побутовими відходами

Переможці Бюджету участі 2018

Безпека в місті

Відеозвіт міського голови Зіновія Андрійовича та Надвірнянської міської ради за 2017 рік

 

 

 

Відеоархів

Децентралізація влади

20.05.2016

Звернення міського голови з нагоди відзначення Дня Героїв України

ДОРОГА НАДВІРНЯНСЬКА ГРОМАДО!

 Сьогодні все свідоме українство, всі ті, хто вважає себе не тільки народом, а впершу чергу величною українською нацією, віддає данину шани і поваги тим, хто інтереси України та її державності  поклали вище за власне життя, добробут і благополуччя своїх рідних і близьких. 23 травня ми відзначаємо свято – День Героїв. Ще в 1941 році на Другому Великому Зборі ОУН було постановлено відзначати цей день як Свято Героїв, оскільки саме цього дня в 1938 році загинув провідник ОУН полковник Євген Коновалець, а також у травні пішли з життя засновник ідеї українського націоналізму Микола Міхновський та Головний отаман армії УНР Симон Петлюра.

 День Героїв – це день пам’яті усіх українців, які присвятили своє життя боротьбі за волю і незалежність нашої держави, кращих синів та дочок України, які у свій час стали до лав козацьких полків, Січових Стрільців, Української Галицької Армії, армії  УНР, Героїв Крут, членів ОУН, вояків УПА, Героїв Небесної Сотні, воїнів АТО. Всі вони не думали ні про високі державні посади, ні про нагороди, а боролись, як і сьогодні, не боячись смерті, за кращу долю українського народу.

Героїчна історія ОУН-УПА є величним прикладом жертовного служіння українському народу. Цвіт української нації – молоді хлопці та дівчата, у найдраматичніший момент нашої історії, постали у смертельний поєдинок з лютим і нещадним ворогом. Цих Героїв України не зламали ні довгі роки героїчної боротьби, ні сталінські концтабори, ні брехня і замовчування їхнього великого Подвигу в ім’я України. З гаслом «Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї», вони впевнено йшли у бій, віддавали своє життя в ім’я Батьківщини.

Майже кожне місто, село чи селище України народило в свій час своїх Героїв. На світанку незалежності нашої держави, як і по всій території Прикарпатського краю, Надвірнянщина увіковічнила пам’ять Борців за волю України символічними могилами. Адже в світі не має більше такої самопосвяти ідеї визволення своєї Вітчизни, як у Героїв України, які за власним покликом взяли до рук зброю і кинулись у вир боротьби з тими, хто зазіхав на свободу нашої держави.

Ми не маємо права забувати Героїв, особливо наших земляків, які поклали своє життя на вівтар незалежності України: Марту і Мирона Свідруків, Миколу Твердохліба (полковника «Грома»), Луку Гринішака («Довбуша»), Петра Мельника («Хмару»), Павла Вацика («Прута»), Ганну Попович («Ружа»), Данила Рудака, Петра Триняка, Ярослава Мельника.

В 40-50 рр. Надвірна втратила близько 80 кращих своїх синів і дочок, які в підпіллі вели боротьбу за волю України. В 1941 р. під горою Городище знайшли 3 могили, де виявили останки 29 Героїв. У кишенях декого із закатованих знайшли квитанції та інші документи, виписані у Станіславській тюрмі НКВС. На пасовиську над р.Бистриця знайшли ще 2 могили, де виявили 30 тіл жертв НКВС. Їх поховали у братській могилі на старому кладовищі в м.Надвірна, де поховано ще 53 в’язні, закатовані в Станіславській та Надвірнянській тюрмах. Надвірнянська тюрма знаходилась у приміщенні, де тепер ЗОШ №2. В’язницю оточував високий паркан, який надійно захищав її від людського ока. Ніхто з жителів міста ніколи не бачив, щоб звідти вийшов живим хоч один в’язень. За парканом постійно гудів мотор, щоб шумом кати глушили крики своїх жертв.

На символічній могилі «Борцям за волю України» поховані 10 українців – членів ОУН, розстріляних 28 листопада 1943 році у с.Ворохта. Серед убитих жителі м.Надвірна: Левицький Іван, Наливайко Василь, Костик Микола, Дем’янчук Степан.

У 1939-1941 рр. у теперішньому приміщенні музею Надвірнянщини містився Надвірнянський відділ НКВС, потім гестапо, а в 1944-1965 рр. – НКДБ та КДБ. У підвалах була катівня з великою кількістю окремих камер. У кількох кімнатах збереглись до сьогодні зроблені ув’язненими настінні написи. На сходах, що ведуть униз, на бетонній стелі залишився кривавий відбиток пальців дівочої руки, а в коридорі на стіні між камерами – зображення хрестів. На території урочища справа від траси Надвірна-Красна НКВС таємно закопували тіла вояків УПА та членів ОУН, полеглих у бойових сутичках або закатованих у тюрмах, точна кількість яких не встановлена.

В ті буремні роки на зборах на горі Межигавурська полковник «Грім» сказав доленосні слова: «Ворогові не вдалось за одним помахом знищити нас фізично. Але він, як гідра, роз’ятрена на легкій добичі, докладає всіх зусиль до цього. Деспот з Кремля сичить люттю на нас і перед нами ще більші випробування. Звертаюсь до Вас, приложити всі свої вміння і винахідливість і продержатись якомога довше, наперекір лютому і нещадному ворогові і на славу нашій воюючій і нескореній Україні».

Книга української історії продовжує писатись кров’ю відомих та безіменних Героїв, що свою молодість та життя віддали за любов до Батьківщини. Нескорений дух, патріотизм і любов до рідної землі передались сучасним Героям: Героям Небесної Сотні, які чинили шалений опір антиукраїнській владі, та воїнам АТО – борцям за територіальну цілісність і незалежність України, які є взірцем служіння українській нації. Звитяга боротьби Героїв України передається нам у спадок, бо й сьогодні Україну намагаються поставити на коліна, знищити дух патріотизму, національної гідності та свідомості. Бійці АТО, проявляючи справжню жертовність та відданість Україні, власним прикладом стверджують, що український патріотичний дух непоборний та національна ідея непохитна та невмируща.  Вони своїм героїчним прикладом довели всім, що Україна нескорена і непереможна. Нажаль, сьогодні наші земляки далі гинуть під час неоголошеної війни з російським окупантом. Хай пам’ять про загиблих Дмитра Ломея, Анатолія Гаркавенка, Юрія Ментинського та всіх тих, хто поклав своє життя у боротьбі за нашу свободу, ніколи не гасне у наших серцях.

У глибокій скорботі низько схиляємо голови перед пам’яттю Героїв, які боролися за честь, правду і гідність та віддали своє життя за українську державу. Особливий уклін вам, воїни АТО, за те, що сьогодні тримаєте оборону на Сході України і не даєте окупантові просунутися вглиб держави. Ваше самовіддане служіння Батьківщині гідне для наслідування прийдешніми поколіннями. Відзначення Дня Героїв – це свідчення твердої волі українського народу йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – Незалежності, Волі та Свободи, розквіту і слави Української Самостійної Соборної Держави.

 

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

СЛАВА УКРАЇНІ!    ГЕРОЯМ СЛАВА!

 1

 

Вверх